Розмовляйте із душею, люди,
Бо ж вона із нами до кінця.
Пожалійтесь, як своїй подрузі,
І покайтеся, як біля вівтаря.
Розмовляйте із душею, люди,
Бо ж вона тендітна і жива.
Будьте з нею лагідні і мудрі,
І завжди врятує вас вона.
Чи то радість голосно сміється,
Чи образа скиглить в закутку.
Хоч життя один раз нам дається,
Не зачиняйтеся у шкаралупу.
Розмовляйте із душею, люди..
